А також у відділенні працює ще п’ять ургентних хірургів, отоларинголог (першої категорії) 

Крот А.В.	Павлівський І.Я.
Пашкан В.С.	Трюханов І.В.
Рахмаков В.Є.

В свій час відділення очолювали знані фахівці медицини Бериславщини:

1. Дремух Артем Сергійович,
2. Шельпякова Катерина Іванівна,
3. Кардава Север’ян Север’янович, нинішній директор центральної районної лікарні,
4. Воробйов Олександр Дмитрович
5. Тучик Петро Олександрович - нині “діючий” хірург-ветеран.

6. Половинка Володимир Григорович - лікар-хірург вищої категорії.
Тривалий час у відділенні працювали травматологами Татаровський Олексій Вікторович та Чеботарьов Микола Миколайович.

Сучасні методи лікування жовчнокам’яної хвороби в Бериславській центральній районній лікарні

Жовчокам'яна хвороба - утворення каменів і піску в жовчному міхурі та жовчних протоках, що виникає внаслідок порушення обміну речовин в організмі. Виділяють:
Хімічну стадію жовчнокам'яної хвороби яка супроводжується зміною основних властивостей виробленої печінкою жовчі (її перенасичення холестерином), утворення каменів і піску при цьому ще не спостерігається. Початковий етап розвитку захворювання може тривати кілька років, не даючи про себе знати якими-небудь симптомами.
Латентну стадію жовчнокам'яної хвороби характеризується утворення каменів. Даний процес може початися на тлі запалення жовчного міхура, пошкодження його слизової оболонки, застою жовчі. Наявність дрібних кам'яних відкладень вже встановлюється в процесі проведення УЗД, однак перші симптоми захворювання можуть з'явитися тільки через десять років.
Клінічна - носить назву калькульозного холециститу. Її клінічна картина повністю залежить від місця локалізації каменів. Наприклад, камені, розташовані на дні жовчного міхура, ніяк себе не проявляють. Кам'яні відкладення, що потрапляють в міхурну протоку, можуть її перекрити, що супроводжується колькою різної інтенсивності. Одним з грізних ускладнень жовчнокам'яної хвороби може бути «міграція» жовчних каменів із міхура в загальну жовчну протоку та перекриттям шляху виходу жовчі в 12-палу кишку. В такому випадку розвивається механічна жовтяниця, яка є дуже серйозною загрозою життю хворого та потребує невідкладної складної операції. Основною ознакою жовчнокам'яної хвороби є так звана колька - раптовий гострий біль локалізується в ділянці жовчного міхура.
На тлі жовчнокам'яної хвороби часто розвивається деструктивний холецистит, що вимагає госпіталізації хворого і проведення оперативного лікування.

Показанням до проведення хірургічного втручання є:
-наявність каменів у жовчному міхурі;
-часті інтенсивні коліки.
Операція з видалення кам'яних відкладень з жовчного міхура носить назву холецистектомія і передбачає видалення не тільки каменів але й самого органу. При цьому видалення жовчного міхура не має на увазі відновлення нормального обміну речовин в організмі. Поліпшення стану здоров'я зазвичай спостерігається після проведення операції у разі дотримання хворим правильного харчування. Більшість хірургічних операцій з видалення жовчного міхура сьогодні виконується з використанням лапароскопічних хірургічних методів, в яких тонкі хірургічні інструменти - троакари, вводять в черевну порожнину через маленькі розрізи. Операція виконується під наркозом, так що пацієнт спить, і не відчуває ніякого болю.
Під час лапароскопічної холецистектомії, хірург робить чотири невеликих розрізи на черевній стінці, два з яких мають довжину по 5 міліметрів, і інші два мають довжину по 10 міліметрів. Трубка з маленькою відеокамерою вставляється в черевну порожнину через один з розрізів. Під час введення троакари не розрізають тканини, а лише розсовують. Хворому, що знаходиться під наркозом, надувають живіт за допомогою двоокисом вуглецю. Решта інструментів вводиться через інші розрізи. Потім, коли жовчний міхур знайдений, він видаляється.

Переваги лапароскопічної холецістєктомії:
• Мінімальний біль після операції;
• Найкращий косметичний результат;
• Мінімальна втрата активності пацієнта;
• Мінімальні післяопераційні ускладнення;
• Швидка реабілітація;
У хірурічному відділенні Бериславської центральної районной лікарні лапароскопічні операції виконуються на сучасному обладнанні зарубіжних виробників.

Травматологія та ортопедія

Основні напрямки травматології та ортопедії

1. Лікування артрозів.
2. Лікування захворювань ступні (деформації переднього відділу ступні — Hallux Valgus).
3. Оперативне лікування переломів з використанням малоінвазивної методики):
• Блокуючий інтрамедулярній остеосинтез довгих трубчастих кісток (стегнова, великогомілкова, плечова та кістки передпліччя) закритою та відкритою методикою.
• Використання LCP-пластин з кутовою стабільністю для оперативного лікування внутрішньо-суглобових та навколо суглобових переломів.
4. Оперативне лікування неправильно консолідованних переломів.
5. Вальгусна деформація першого пальця ступні (Hallux Valgus).
6. Лікування молоткоподібних пальців.
7. Оперативне лікування плосковальгусної ступні.
8. Оперативне лікування нестабільності та звичного вивиху плечового суглобу.
9. Лікування субакроміального імпіджменту.
10. Лікування поошкодженої суставної губи плечового суглобу або пошкодження Банкарта (Bankart).
11. Артроскопія колінного суглобу:
• хірургія менісків.
• хірургія хрестоподібних зв’язок.
12.  Артоскопія плечового суглобу.
13. Виготовлення ортопедичних устілок.